космічний

-а, -е.

Стос. до космосу. || Власт. космосові. || Призначений для польотів у космос, перебування в космосі; пов'язаний з вивченням, освоєнням космосу. Космічна радіація.

••

Космі́чна біоло́гія — комплекс наук, що вивчають особливості життєдіяльності біологічних об'єктів в умовах космічного простору.

Космі́чна медици́на — комплекс наук, направлений на забезпечення безпеки та створення оптимальних умов життєдіяльності людини у космічному польоті.

Космі́чна радіобіоло́гія — галузь науки, що вивчає вплив космічного випромінювання на живі організми.

Космі́чна ста́нція — станція, розташована на об'єкті, який знаходиться за межами основної частини атмосфери землі чи призначений для виведення за ці межі.

Космі́чне випромі́нювання — корпускулярні потоки іонізуючого випромінювання космічного походження.

Космі́чні шви́дкості (пе́рша, дру́га, тре́тя) — мінімальна початкова швидкість, за якої космічний апарат, що запускається з Землі, може або стати штучним супутником (перша швидкість), або вийти зі сфери дії тяжіння Землі (друга швидкість), або покинути Сонячну систему, подолавши тяжіння Сонця (третя швидкість).

Космі́чний зв'язо́к — зв'язок, оснований на використанні штучних супутників Землі, що знаходяться в космосі.